Власне висловлювання: запитання і відповіді

 

  Як писати твір на ЗНО, якщо я не письменник?

  Якби власне висловлювання на ЗНО писав хтось із найталановитіших письменників сучасності, будь то Харукі Муракамі чи Юрій Андрухович, він би нізащо не отримав за нього найвищий бал. Чому?

Мета твору наприкінці тесту ЗНО – не оцінити письменницький талант чи оригінальні думки автора. Він перевіряє вміння зв’язно висловлювати думки, аргументувати власну позицію правильно та з використанням адекватних прикладів. Основа успішного написання власного висловлювання – чітка структура, логічність і грамотність.

  Що обов’язково має містити власне висловлювання?

  Три смислові частини: тезу (існує думка, що…), аргументи (це так / не так, бо…) + приклади  й висновок (отже, ця думка правильна / неправильна).

  З чого починається твір?

  З тези. Це основна думка, яку ми маємо підтвердити або заперечити наприкінці нашого тексту. Найпростіше сказати, що це перефразована задана тема.

  Як із теми зробити тезу?

  Користуйся для цього ключовими словами й словосполученнями, що вказують на твою позицію стосовно проблеми: «я вважаю», «думаю, що», «на мою думку», «на мій погляд», «погоджуюсь/не погоджуюсь, що». Головне не забути про розділові знаки при вставних словосполученнях та у складнопідрядних реченнях!

 

  Що таке аргументи? Які вони мають бути?

  Аргументи – це докази твоєї думки. Це твердження, що мають переконати того, хто читатиме твій текст, погодитись або не погодитись із тезою. Вони мають бути доречними та обґрунтованими, не повинні повторювати одне одного.

  Формула правильної аргументації така:

  1.   Твердження. «Я так думаю, тому що…».

  2.   Підтвердження (приклад). «Яскравим прикладом є…».

  3.   Узагальнення (міні-висновок). «Отже…»

  У цій частині твору на ЗНО має бути два і більше аргументи й приклади. Обов’язково різнопланових, мотивованих та однозначних. 

  Завжди пам’ятай про слова, які допоможуть зв’язати між собою всі частини аргументації:

  Твердження: «тому що…», «підтвердженням цього є…», «це доводить», «по-перше…, по-друге».

  Підтвердження: «наприклад», «прикладом є», «це добре ілюструє», «на доказ цього можна згадати», «не можна не згадати».

  Узагальнення: «тому», «отже», «таким чином».

  Ці слова не лише впорядковують твої міркування, а й слугують «маячками» для тих, хто перевіряє твір.

 

  Де брати приклади для аргументів?

  Приклади для аргументів можна брати з:

  - історії;

  - літератури (варто зазначити автора та назву твору, розглянути насамперед проблему, а не подію, що сталась у творі).

  - біографій видатних людей;

  - суспільного чи власного життя.

 

  Як правильно сформулювати висновок до твору?

  1.   Не дублюй тезу – перефразовуй її.

  2.   Зберігай лінію підтвердження чи спростування тези, яку ти взяв під час підбору аргументів.  

  3.   Використовуй слова й словосполучення «отже», «таким чином», «можна зробити висновок», «можна підсумувати».

 

Хитрощі підготовки до власного висловлювання на ЗНО

  - Переглянь теми минулих років. Зазвичай вони мають філософський характер, змушують поміркувати над зв’язком історії та сучасності, можуть стосуватися проблем, яких торкались програмні твори з української літератури. Склади список орієнтовних тем, які, на твою думку, могли б підійти для цьогорічного тестування.

  - Потренуйся підбирати аргументи до тем, які ти вніс до списку ймовірних. Це може й насправді знадобитись тобі на тестуванні, а може просто стати непоганим тренажером.

Коли твір уже написаний, неодмінно перевір

 (найбільше помилок у тексті власного висловлювання ховається саме тут):

  - Правила милозвучності – написання у/в, і/й, з/зі/із;

  - Переноси;

  - Знаки при вставних словах і словосполученнях, у складних реченнях;

  - Власні назви й цифри (якщо є);

  - Складні слова (багатокореневі, іншомовного походження, невідмінювані іменники);

  - Прислівники (написання разом, окремо, через дефіс);

  - Дієприкметники та дієприслівники (пам’ятай, що українській мові невластиві форми з -учи(й), -ючи(й))

  - Прикінцеві знаки (крапки, знаки питання, знаки оклику).

​